Гістидин-L гідрохлорид

Гістидин-L гідрохлорид

зазначена речовина найчастіше припадає на виробництво медикаментів. Застосування в медицині ґрунтується на гіполіпідемічних і антиатеросклеротичних діях препарату. Молекула, що ґрунтується на амінокислоті, належить до умовно незамінних, тобто в організмі людини виробляється, але в дуже малих кількостях. Потрапляючи в організм, вона декарбоксилається, унаслідок чого формується гістамін.

Фармакологічна дія таково: провокування спазму гладкої мускулатури бронхів і шлунково-кишкового тракту;

розширення капілярів + підвищення проникності їх стін;

зниження АТ;

рефлекторне збудження мозкової речовини надниркових залоз;

допомога у виробленні адреналіну;

звуження артеріол;

збільшення кількості скорочень серця;

стимуляція секреції шлункового соку

Біологічна роль . Гістиндин є в багатьох білках, у різних органах є компонентом карнозину. Іонізована форма — основа буферної системи крові, що забезпечує ефективність транспорту клітин м'язів. За ним — поліпшення азотистого балансу, підвищення кишкової моторики, нормалізація серцевого ритму та зміцнення імунної системи. Крім того, він позитивно впливає на функції печени.

У великих кількостях входить до складу гемоглобіну. Тому недостатні об'єми гістидину провокують низький рівень цього білка. Якщо гістидину занадто мало або взагалі немає, гемоглобін синтезується повільно, унаслідок чого розвиваються анемії.

Застосування цього препарату найчастіше актуальне в комплексних терапіях у разі гепатиту й атеросклерозу. Також є дані, що доводять ефективність у лікуванні виразки шлунка та дванадцятипалої кишки. Має місце використання і в терапіїхолі.

Перед початком використання важливо врахувати, що є не тільки показання , але й протипоказання. Зазначені ліки заборонені у разі бронхіальної астми, артеріальної гіпотензії й органічних захворювань центральної нервової системи. Також протипоказані у разі підвищеної чутливості до активної речовини.

Ще один важливий момент — побічні ефекти: втрата сил, порушення свідомості, головні болі та запаморочення, нудота, блювота, диспепсія, зниження артеріального тиску, бронхоспазм, тремтіння кінцівок, парестезія, жар, шкірна висипка та гіперемія, алергія. У разі передозування можливі колапс, ангіонозортичний набряк і анафілаксія. Все це говорить про те, що використовувати цей препарат потрібно, ретельно дотримуючись рекомендацій лікаря, зокрема щодо дозування. Оптимальна добова норма речовини — 12 мг/кг.

Найбільша потреба в цьому з'єднанні є:

під час активних паросткових дій (діти та діти);

після перенесення різних травм;

у разі підвищених об'ємів в організмі метіоніну;

якщо є проблеми зі шлунково-кишкового тракту, наприклад, знижена кислотність.

До речі, застосування гістидину має низку особливостей. Він із легкістю піддається засвоєнню в організмі. Додаткове приймання вимагає стеження за рівнем гістидази. Цей фермент у разі надлишку гістидину реалізує захист організму від отруєнь і порушень функціонування ЦНС. Зменшує кількість розглянутого АМК метіонін, наявний у підвищених об'ємах.

Застосування в косметології. У функціональних можливостях цієї субстанції — живлення та регенерація шкірних покривів, загоєння ран, живлення, кондиціювання, зміцнення й поліпшення структури волосся. Підходить для різних типів шкіри, зокрема жирної, проблемної, комбінованої та чутливої. Косметичні продукти, що містять її, можуть використовуватися для догляду за зоною навколо очей, для тіла та різних типів волосся (нормального, сухого, жирного, змішаного). Цей продукт вважається безпечним, тому сьогодні активно використовується під час виготовлення косметики.

Застосування в бодибілдингу. Оскільки це умовно незамінна АМК, важливе її надходження ззовні, особливо для фізично активних людей, спортсменів, у формі спеціально розроблених добавок. Гістидин допомагає виробляти білкові клітини, відповідальні за формування кров'яних тілець, сприяє цинкозасвоюванню, поглинає радіацію й бере участь у виведенні з організму важких металів. Також захищає нервові клітини від зовнішніх подразників, допомагає оперативно відновлюватися, підвищує статевий потяг і надає оздоровчий ефект на всі системи та органи. Це важливо для кожної людини. Для бодибілдерів додатково має цінність допомоги в нарощуванні м'язової маси та швидкому відновленні після складних тренувань. Гістидин — амінокислота , що бере участь у виробленні м'язових пептидів, а саме анзерину та карнозину. Під час занять спортом значення цього процесу не переоцінене.

Що таке гістидин?

Перегляд пропонування буде неповним, якщо не поговорити про основні характеристики цього з'єднання: чим воно є, якими функціями та якостями має, як має вигляд отримання та інше.

На вигляд це біла кристалічна маса з кислуватим смаком. Розчинність у воді — висока, у етиловому спирті — слабка, в ефірі розчинення не відбувається.

Ця альфа-амінокислота має незначні основні властивості, що зумовлено наявністю в її молекулі залишку імідазолу. Для встановлення кількості гістидину використовуються реакція Паулі або біуретанова: матеріал, що розглядається, формує продукти з забарвленням.

Разом з аргініном і лізином ця амінокарбонова кислота створює групу основних амінокислот.

Якщо розглядати класифікацію АМК, в основі якої полярність радикалів, то гістидин належить до речовин із позитивно зарядженими R-групами.

Молярна маса — 209,63 г/моль. Т плавлення — 240 °C. Формула: C 6 H 9 N 3 O 2 HCl H 2 O.

Біосинтез має вигляд як обробка 5-фосфорибозил-1-пірофосфату з залученням аденіну АТФ і азоту глютаміну. Унаслідок цього накопичується не тільки цільовий матеріал, але й інші нейтральні та основні амінокислоти.

Пром. синтез ґрунтується на мікробіологічному способі. Ключова технологічна стадія — попереднє очищення амінокислотного розчину від солей неорганічної сеймології та пофарбованих складників сорбційним способом на сульфокатіоніті. Так видаляються супутні АМК і створюється необхідна концентрація розчину.

Де є гістидин? Якщо актуально додаткове введення речовини в організм, зробити це можна за допомогою біологічних добавок, спортивного харчування та вітамінних комплексів.

З багатих на гістидин тварин і рослинні продукти: курятина, яловичина, свинина, морська риба та морепродукти, яйця, молочні продукти, бобові, арахіс та ін.